Слідуючи своїм зацікавленням Близьким Сходом і арабською
Слідуючи своїм зацікавленням Близьким Сходом і арабською культурою недавно пройшов такий досить цікавий курс “Вступ до Корану”.
Взагалі це перший мій досвід гуманітарного курсу на західний манер, було дуже цікаво як підходять до цього не у нас.
Як для загального розвитку то непогано, але то не зовсім те що мені треба було. Курс більше з точки зору теології, а це не зовсім моє, мені більш цікаві культурні та історичні аспекти.
More Posts from Loza14 and Others
Не так давно п. Сергій Осачук поширив посилання на австрійський архів де можна знайти матеріали про учасників Великої Війни.
Оскільки мій прадід Іван Гнип (уродженець с. Вікно, раніше Кіцманського повіту а нині Заставнівський район) брав участь у тій війні я, завжди мріяв знайти задокументовані деталі. Я знав лише загальну історію про те що він воював (правда була інформація що це був 41-ий піхотний полк, якому був пам’ятник у Чернівці, відомий як “Чорний орел”), і був чи не в першому бою взятий в полон росіянами і перебував там чи не до кінця війни.
І ось я знайшов згадку в цьому архіві в газеті за 11 травня 1915 р.! Вся інформація сходиться село, ім’я (Гнип/Гнеп то нормальна варіація як на той час), рік народження, все, окрім полку, що цілком можливо. Я все-одно не був упевнений в номері полку. Можна буде ще пошукати списки військовослужбовців по полкам щоб точно впевнитися в тому. Але архів працює і там можна шукати щось!
PS Розшифровка і переклад українською запису: Гнеп Іван, резервіст-піхотинець, піхотний полк №24, 2-а рота, Буковина, Кіцмань, Вікно, 1881, війсковополонений (Інсар, Пензенська губернія, Росія).
Completely forgot to post my last Dutch certificate. In theory it’s C1.1, first half of C1. In practice it’s still B2. But I really enjoyed the course (thanks to my teacher, Celine), and, I must admit, I am quite proud of the results.
Отже підніму непопулярну але важливу тему, яка зараз знову стає актуальною. Вартість проїзду в громадському транспорті. Порівняємо Гент і Чернівці. для початку залишимо тему комфорту і зручності осторонь. Порахуємо тільки вартість. А потім зробимо деякі підсумки і висновки.
Тож порівнюємо голі цифри. В Генті, як і у всій Фландрії громадський транспорт належить одній компанї - De Lijn. По різноманітних маршрутах їздять автобуси та трамваї (див. фото). Стандартний квиток на проїзд у громадському транспорті на 60 хв з можливістю пересадки коштує 3 євро. Існує опція купити такий квиток через sms тоді він обійдеться в 1,80+0,15. Якщо наперед купити 10 квитків їх вартість опускається до 1,40 за штуку. Години в принципі вистачає щоб проїхати місто з одного кінця в інший, часто і без пересадок. Отже отанню цифру ми й використуємо для обрахунків. Середня з/п в Генті складає порядка 1800 євро (трошки заокруглено в більший бік). Виходить що проїхатися за таку з/п ми можемо 1285 разів. Зауважу що знижок для студентів чи пенсіонерів, звісно, ж немає :)
Тепер що ми маємо в Чернівцях? Тролейбус нині коштує 1,50 і для студентів-учнів 0,75. Це ідіотський поділ, на мою думку, оскільки спричиняє масова набивання пільговиків в тролейбуси, але маємо те що маємо. Підрахунок ускладнює те що на маршрутки окрема ціна. На разі вона 3,00, і суттєво не змінювалася вже бозна скільки років. Пропонується підвищити до 3,50. Середня з/п в Чернівцях складає 2900 грн (за травень, на жаль нормальних цифр за липень не знайшов). З такою зп проїхатися тролейбусом можна 1933 рази (в півтора рази більше ніж в Генті трамваєм!), маршруткою поки що 967 (на чверть менше). За новою ціною це буде лише 828 разів, що по суті в 1,5 рази менше ніж в Генті. АЛЕ, якщо комбінувати маршрутку і тролейбус, то виходимо на ту ж кількість поїздок що й в Генті (2.5 середня ціна і 1160 поїздок)
Які можемо зробити висновки з розрахунків?
1. За бортом залишається питання якості послуг, які надаються перевізниками. Проте ми чомусь хочемо, щоб чисті і охайні маршрутки їхали по розбитим дорогам, потопаючи в калюжах і возячи часто дуже неохайних і культурних пасажирів і також не завжди охайними і культурними водіями. Так само технічний стан маршурток і тролейбусів не дуже відрізняється від стану середньостатистичного транспортного засобу в Україні з неробочими тормозами, порваним глушником, лисою гумоюі т.д. Тому нмд ці проблеми значно вищі за проблему виключно перевезень, що однак не значить що з цим не треба боротися.
2. Ще важливий нюанс це час і швидкість надання послуг. Ну зрозумійте що маршрутки і тролейбуси НІКОЛИ не будуть їхати за розкладом, поки в нас не буде по всьому місту окремих виділених для громадського транспорту смуг, поки водії не будуть на ті сммуги заїжати і там паркуватися і взагалі паркуватися де попало і як попало, заважаючи не лише громадському транспорту але й собі подібним. Будівництво виділених смуг неможливе без колосальних інвестицій і не лише в асфальт а й в цілі інституації які мають проектувати дороги такими, якими вони мають бути. А боротися з порядком на дорогах можливо лише в контексті реформ МВС (від ДАІшників на дорогах до процедури видачі прав). А ще створення парковок для авто і так далі.
3. Наступна річ, яку, очевидно варто впроваджувати, і яка прямо напрошується з порівняння з Гентом, це робити квитки які уможливлюють рух пересадками. Тут також проблеми. По-перше в нас в Украні в принципі нема успішних прикладів запровадження такої системи як і взагалі культури планування руху з пересадками і пристосованості транспорту для того. По всій країні прийнято робити маршрути які дуже незручно тягнутися б по всьому місту, замість того щоб рухатися між певними хабами (як-то станції метро в великих містах). По-друге це неможливо без запровадження електронного квитка, що також потребує колосальних інвестицій, хоча й має свої очевидні пеереваги. Ну і я особисто не уявляюю собі як працюватиме взаємодія між різними перевізниками в такому випадку.
4. Все ж, як бачимо, ситуація з вартістю, як такою, не є критично, на мою думку. Слід розуміти що у всьому світі громадський транспорт це штука дотаційна і постійно потребує інвестицій, в інфраструктуру, в оновлення рухомого складу, навчання водіїв, впровадження систем обліку проїзду і т.д. З такою системою розподілу місцевих бюджетів, як в нас, покращити щось дуже складно, рухатися можна лише ривками від одного проекту до іншого, що вимагає дуже значних затрат часу.
5. Ну і на останок - набридло тиснутися в маршрутках? Виходьте з них. Не буде велосипедистів - не буде й велоніфрастуктури, бо для кого її робити? Не буде пішоходів - не буде і пішохідних вулицьь. Будуть люди, які люблять товктися як шпроти в консервних банках - будуть і далі консервні банки їздити по вулицях наших міст.
PS дякую усім хто дочитав до кінця, запрошую до дискусіїі та поширення матеріалу, якщо він Вам видався корисним чи цікавим.
Не пройшло і місяця і отримав свій сертифікат з голландської (нідерландської, у фландрійському варіанті) на рівень 2, що є еквівалентом B1 у європейській системі.
Вперше ходив на мовні курси (реферативну групу в ЧНУ не рахуєм, то була імітація імітації), пощастило бо потрапив до дуже прикольної викладачки. Два місяці два рази в тиждень і ше трохи роботи вдома і вуаля. Ну правда перед тим рік сам вчив по підручнику (правда, як виявилося. підручник, хоч на ньому пише Амстердам-Антверпен був з голандського варіанту мови а не фландрійського, і деякі відмінності там є, особливо у вимові. Але то таке).
Прочитане в 2016-му році
1. 📚 Айн Рейнд - ‘Атлант розправив плечі’ (3 томи), укр 2. 📱 Юрій Винничук - ‘Танґо смерті’, укр 3. 📱 George Orwell - ‘1984’, eng 4. 📱 Володимир Єшкілєв - ‘Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди’, укр 5. 📱 Ґеорґ Оруел - ‘Колгосп тварин’, укр 6. 📚 Христя Венгринюк - ‘Хутір Америка’, укр 7. 📱 Габріеле Д'Ануцціо - ‘Насолода’, укр 8. 📚 Андрій Любка - ‘Карбід’, укр 9. 📱 Ернест Сетон-Томпсон - ‘Маленькі дикуни’, укр 10. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Герострат’, рус 11. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Комната’, рус 12. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Слова’, рус 13. 📱 Сергій Лойко - ‘Аеропорт’, укр 14. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Детство хозяина’, рус 15. 📱 Герберт Уэллс - ‘Война миров’, рус 16. 📱 Herbert George Wells - ‘The Time Machine’, eng 17. 📱 Генрих Белль - ‘Путник, придешь когда в Спа…’, рус 18. 📱 Юрій Андрухович - ‘Московіада’, укр 19. 📱 Генрі Форд - ‘Моє життя та робота’, укр 20. 📚 Джейсон Фрайд та Девід Хайнемайєр Хенссон - ‘Rework’, укр 21. 📚 Борис Ложкин - ‘Четвертая республика’, рос 22. 📱 Isaac Azimov - ‘The Caves of Steel’, eng 23. 📚 Ерік Берн - ‘Ігри, у які грають люди’, укр 24. 📱 Бруно Шульц - ‘Цинамонові крамниці та інші оповідання’, укр. 25. 📚 Барбара Оакли - ‘Думай как математик. Как решать любые задачи быстрее и эффективнее’, рус 26. 📱 Isaac Azimov - ‘ The Naked Sun’, eng. 27. 📚 Василь Шкляр - ‘Чорне Сонце. Збірка оповідань’, укр. 28. 📱 Isaac Azimov - 'The Robots of Dawn’, eng. 29. 📱 Габриель Гарсиа Маркес - 'Полковнику никто не пишет’, рус. 30. 📱 Іван Багряний - ‘Тигролови’, укр 31. 📱 Isaac Azimov - ‘Robots and Empire’, eng 32. 📚 Пітер Тіль - ‘Від нуля до одиниці’, укр
PS курсивом виділені книги прочитані на читалці Amazon Kindle Paperwhite 2016.
Досить випадково натикнувся на такий курс і, звісно ж, одразу захотів його пройти і нарешті навчитися користуватися MATLAB’ом. Забігаючи напереред, потім знайшов ще крутіший курс, але сертифікат за нього вже не отримаю, але то таке, все-одно його проходжу.
Деякі речі були трошки примітивні, оскільки курс призначений для людей які взагалі не знайомі з програмуванням, але все ж напевне краще вивчати нову мову програмування з нуля, а не порівнювати з тим шо ти вже знаєш (мені і досі хочеться написати for i = 1 to n; ... next i).
Але домашні завдання були шикарні. Жаль що не встиг зробити всі завдання з останнього ДЗ, вони були найтяжчі а я взявся за них за два дні до дедлайну (( Так мав би сертифікат з відзнакою. Ну, але то таке, головне шо тепер знаю з якого боку підходити до MATLAB 8-)
А що ви нового вивчили за літо? ;)
Давно Чернівці не розривало справжнім black metal'ом. Порадували молоді банди Medieval Sacrifice та Château Noir. Приємно було знову почути Khors. Хоча останніх було незвично слухати хедлайнерами, якось звик до них, як до підтримки Nokturnal Mortum. Але валили вони справді якісно. Народу було малувато, більшість все ті ж, з якими двіжували на сейшенах ще в Колізеї. Багато малих, яким абсолютно похрен на те, хто грає. Але пофіг, приїхали старі знайомі з Хмельницкого, яких вже купу років не бачив, згадали старі добрі часи, потрусили патлами, підтримали камрада. Вечір вдався! Дякую оргам за таку можливість, чекатиму наступних black metal подій.
Смуток Бельгії
Дочитав невеликий такий том (на майже 900 сторінок) бельгійського нідерландськомовного письменника Гюго Клауса.
На жаль, ні авторі, ні описані в книзі події невідомі українському читачу. Довелося створити коротеньку сторінку в Вікіпедії як про самого Гюго Клауса так і про його magnum opus.
Отже в творі описується життя у маленькому містечку Валле (нині передмістя Кортрайка, Kortrijk) у Західній Фландрії під час Другої Світової Війни очима хлопчика Луї. Його батько - активіст фламандського націоналістичого руху, який щойно виник на початку ХХ століття і досить неочікувано стикнувся з окупацією Бельгії Третім Рейхом.
Здавалося б що треба було фламандським націоналістам? Вони ж ніби мали свою державність у ідеальній (з точки зору українця) дво(три?)мовній країні - Бельгії. Але насправді історія цього народу не така проста. Після величного періоду в Середні Віки фламандці опинилися під завуальованим культурним гнітом величезного південного сусіда - Франції. Фламандська мова і культура вважається селюцькою, вся буржуазія, аристократії та інтелігенція користується французькою, навчання у школах, сесії Парламенту - все відбувається французькою (нічого не нагадує?).
Насправді книжца не про ці події, це невелика передісторія яка важлива для розуміння звідки взявся фламандський націоналістичний рух і яка була його мета. Але чекайте, яка була його мета? І ось ми і підійшли до найбільшої проблеми з якою стикнулися фламандська націоналісти під час війни - чого ми хочемо? Незалежної малесенької Фландрії яку може розтоптати будь-хто? Автономії у федеративній Бельгії під тиском франкомовної частини, як було вже 100 років? Об’єднання з північними сусідами-протестантами (фламандці - католики) у Великі Нідерланди? А північних сусідів хтось питав? Чи, може, об’єднання з братнім германським народом, який встановлює Новий Порядок у Європі?
Всі ці події відбуваються на тлі становлення хлопчика Луї, який змалку схильний до творчості. Потік фантазій Луї часто важко відрізнити від реальності, деякі речі так і залишаються існувати у його фантазіях, які все ж постійно виливаються у реальні події - міфічні злостивці. ангел-охоронець Голст, фатальна Лаура, його друзі-Апостоли.
Загалом, книга, як і можна здогадатися з її назви, досить сумна, хоч і не позбавлена іронічного гумору. Назва книжки досить часто обігрується в тексті. Хоча роман досить важкий читається легко і захопливо, можливо через те що він, особливо друга частина робитий на коротенькі розділи, короткі історії в які потрапляє Луї.
Пару слів варто сказати про хороший переклад Наталії Карпенко. Дійсно давно такого якісного перекладу не зустрічав. Класно обіграно гру слів та мови, адже текст написано т.зв. “красною фламандською”, літературною фламандською, проте герої в більшості вживають діалекти, при чому різних частин Фландрії. Все це змішане з багатьма французькоми та німецькими виразами. Переважна більшість незрозумілих моментів для українського читача пояснена перекладачкою у примітках (деякі речі щоправда чомусь пропущені, але то таке).
Загалом Темпора провела дуже хорошу і сміливу роботу, видавши книгу з пласту літератури настільки невідомого в Україні. Рекомендував би книжку до прочитання всім хто цікавиться чимось нестандартним чи нетиповим у літературі ХХ століття, всім хто цікавиться Другою Світовою Війною і особистими історіями з неї, а також українцям, які проживають у Фландрії для кращого розуміння не такої простої, як здавалося б на перший погляд, історії цього маленького народу.
